Музиканти проекту «Керигма»: «Наша мета – нести Добру Новину Спасіння через пісні і тексти»
«Kerygma Project» – це нетиповий яскравий музичний проект, який об’єднав молодих музикантів-християн з різних куточків України. Інтерв’ю з гуртом буде не менш особливе, оскільки вдалось зібрати думку майже всіх учасників цього проекту.
Керигма (грец. Κήρυγμα – оголошення, проголошення, заклик, проповідь) – термін новозавітної герменевтики. У Септуагінті він майже не зустрічається. Близький за змістом до поняття грец. εὐαγγέλιον – в буквальному значенні «блага звістка».
- Розкажіть, будь ласка, детальніше про Kerygma Project? Якою є його основана мета та ціль?
Проект «Kerygma» стартував у Львові у 2014-му році з ідеї розвитку та популяризації молодих авторів християнської музики в Україні. Від того часу в межах проекту ми видали 2 аудіодиски, відзняли 23 відеокліпи, де звучать пісні 8 молодих авторів.
У проекті, окрім солістів, взяло участь 14 музикантів, які грають на різних акустичних та електричних інструментах: гітари, віолончель, скрипка, ударні, перкусія, бас-гітара, бандура, клавіші.
«Kerygma» , яку планували як суто одноразовий студійний проект, вже дала 6 концертів на великих сценах України та Польщі: ми були гедлайнерами двох прощ у Зарваниці у 2016-му та 2017-му роках, виступали на фестивалі «Вітер На-Дії» у 2015 році, грали у Митрополичих Садах у 2015-му, на Днях молоді у Тернополі у 2017-му та на Фестивалі культур в Любліні.
Ідея проекту полягала на передачі досвіду і розвитку нового потенціалу. Тетяна Ставнича, що в 2014-му році була керівником відділу програм і проектів у Патріаршій Курії УГКЦ, мала величезне бажання, щоб музика молодих авторів християн дійшла до ширшого кола слухачів.
Таня уявляла собі проект як акустичне виконання солістами власних пісень під невеликий акомпанемент. Та, як бачите, проект набрав набагато більших масштабів. Саме Христя Підлісецька та Олексій Каплунський, музиканти з гурту «Кана», взяли на себе відповідальність за працю з молодими авторами та їх піснями, підбір музикантів, які разом створили команду «Kerygma» та стилістичний розвиток проекту. В перспективі кожен з авторів мав би вже мати уявлення про створення власного музичного проекту. Менеджером і фактичним містком різних організаційних завдань стала Настя Войтюк, а також під час реалізації проекту всі ідейники теж долучились до проекту музично.
Таким чином народилась перша «Kerygma», а за два роки проект отримав продовження і був записаний новий альбом «Kerygma Project 2» вже з новими авторами. Цікавим фактом є те, що всі пісні записані вживу, немає роботи в студіях звукозапису, відповідно звучання є натуральним.
Згодом «Kerygma Project 2» почали запрошувати на різні концерти, що стало для всіх учасників несподіваним і дуже приємним сюрпризом. Під час спільної праці команда дуже поріднилась, і кожен з таких концертів ставав святом для кожного керигмівця. Оскільки проект є євангелізаційним, то й завдання музикантів – нести Добру Новину Спасіння через пісні і тексти.
- Чим є особлива цьогорічна реалізація «Kerygma Project»?
Цьогорічна реалізація проекту є логічним і дуже очікуваним продовженням нашої діяльності. Ми презентуємо напрацьовану програму і робимо її живою завдяки нашим емоціям, відчуттям – тут і тепер на сцені. Ми живемо музикою, яка несе в собі добру звістку. Цього року для нас важливим є те, що на концерті ми поєднаємо програму з двох дисків – приїдуть виконавці і першої і другої «Kerygma Project»?
Власне «Вітер На-Дії» доводить, що такі фестивалі дуже потрібні і мають відбуватись в різних областях України, а ми як «Kerygma» – обов`язково приїдемо туди, щоб згуртувати ще більше людей навколо Бога.
- На яку саме аудиторію зорієнтований проект?
Христина Підлісецька, авторка пісень:
Це питання доволі цікаве, і ми ще його досліджуємо. Зрозуміло, що слова «Kerygma Project» – субкультурні і зорієнтовані на того слухача, який «в темі». Тобто – це молоді воцерковлені люди, яким до снаги помолитися такими-от піснями до Бога. Хоча деякі тексти доволі нейтральні, що дає можливістсь вийти на ширшу авдиторію.
Віталій Король, гітарист:
«Проект «Kerygma» відкрито прославляє Бога, тому думаю насамперед, – це християнська аудиторія, яка відкрита на Бога і не соромиться визнавати це в голос. Також ми старались зробити музику сучасною і якісною, тому впринципі вона може знайти свого слухача і в світському середовищі. Тут варто відмітити, що ми старались передати текстом і музикою, те що в нас на серці і чим живемо. Не хочеться ставити якихось рамок щодо конфесій, віку тощо.
- Яка роль кожного музиканта, який бере участь у проекті?
Музиканти проекту «Kerygma» – це дуже цікава суміш як характерів, так і звучання. Це люди з різних міст, середовищ, навіть з різних етапів становлення християнської музики в Україні.
Олена Скиба – ритм-гітара, вона була біля витоків християнської музики прославлення, грала в гурті «Руах»: люди, касети яких я просто переслуховував до розмагнічування, будучи підлітком. Для мене честь грати з нею в «Керигмі», вона навчала мене грати на гітарі. Ну і, звісно, нас поєднала спільна діяльність у гурті «КАНА». Вона в нас тихоня, але ліричні жіночі пісні без неї важко уявити. Олена бере значну участь і у написанні пісень.
Віталій Король – ритм-гітара, псевдо «КУМ». Це людина, яка дуже відповідально ставиться до музики, його графіки розвитку і вимогливість до себе змушує всю команду розвивати творчі ідеї. Він творить атмосферу спокою і врівноваженості своєю особистістю і талантом.
Роман Сеник – бас-гітара. Роман – це музикант і саунд-продюсер, без його почуття гумору було б нуднувато. Уродженець Івано-Франківська, програміст, що кинув цю «неприбуткову справу» заради любові до прекрасного.
Захар Валага – скрипка, його роль не лише скрипіти по струнах та інтонувати чисто. Він – творець чогось несподіваного, імпровізації, і ми цим часто користуємося.
Анастасія Войтюк – менеджер і бандуристка. Вона – це один зі стовпів «Керигми», без якого проект не існував би. Бандура внесла дуже особливе звучання, особливо експерименти із спотвореним звуком дають якусь свіжість. Усі кайфують від того, як вона звучить особливо у танцювальних треках.
Наталя Сифун – віолончель. Випадкових зустрічей не буває, випадково познайомилися, випадково вона у Львові, випадково нам стало цікаво, а як вона зазвучить із акустичними гітарами. І ось Наталя вже частина «Керигми», без якої звучання гурту ну просто не уявляю. Це і теплота звуку, і теплота душевна, кльово, що в нас гурті стільки жіночого, такого ніжного і глибокого.
Стас Кириллов – ударні. Стас – це філософія гурту, він вміє бачити суть там, де ми про неї навіть не задумувалися. Він в нас не лише за барабани, а й за позитив відповідальний. Ніхто не бачив його без посмішки, от навіть зараз думаю про Стаса і бачу його посмішку, думаю ті, хто його знає, мене зрозуміли, а от знають його усі! Він робить наш склад зірковим!
Олексій Каплунський – електро-гітара, експерементатор, любить щось покрутити і понапридумувати. Його роль – накинути основні ідеї аранжуванння а потім «не нашкодити» творчому процесу музикантів.
Ярослав Геник, автор пісень: «Роль музикантів у проекті така ж, як і роль складових будинку（вікна, двері, стіни, дах і тощо. Нe можна, сказати що хтось більш чи мeнш важливий. Нe уявляю хату бeз вікон чи даху, так само і «Керигму» бeз когось з її учасників. Кожeн цінний!».
Станіслав Кириллов, барабанщик: «Кожен інструмент має створювати свою неповторну молитовну енергію. Кожен музикант на своєму рівні гучності і зі свого ракурсу доповнює цей потужний оркестр, що створює драйв та потрібну потужність. У колективі ми працюємо достатньо інтуїтивно і це найцікавіше. Ми можемо постійно імпровізувати збільшуючи тривалість окремих квадратів, які дозволяють разом із слухачами рефлексувати над конкретними рядками тексту».
Олена Скиба, гітаристка: «Так, як всі музиканти з проекту відповіли на внутрішній і зовнішній поклик, то думаю кожен відчуває і має впевненість у своєму місці і своїй ролі в проекті: це збагатити своєю особистістю, вираженням цінностей через інструмент, своїми здібностями, красою душі і справжністю, проект, який в свою чергу музичним способом оспівує і ділиться з людьми вічним!».
Слід зауважити, що у проекті «Керигма» беруть участь й інші музиканти. Детальніше – згодом.
- Що таке якісна християнська музика у сучасній перспективі?
Ярослав Геник, автор пісень: «Це музика, яка можe зацікавити навіть людeй, які слухають лишe світську музику, алe нe лишe звучанням, а й особливою eнeргeтикою, настроєм, глибиною».
Наталя Сіфун, віолончелістка: «У сучасній перспективі, думаю, що якісна християнська музика повинна вийти на широку аудиторію. Звучати на радіо, на концертах, не лише на зустрічах молоді, а й у вигляді звичайних концертів. Якість, звичайно, залежить від виконавців, їхнього професійного рівня та ідей».
Христина Підлісецька, авторка пісень: «Музика, яку виконують в церкві, і взагалі музика – повинна бути максимально якісна, хоча б з поваги до слухача. Християнська музика як така – це взагалі річ дуже суб`єктивна. Чи буде вона мати широкого слухача – маловірогідно. Оскільки тексти звужують коло слухачів. Для людей з-поза церковних кіл – такі тексти є чужими і незрозумілими, тому важко їх переживати натурально. В межах церкви – перспективитеж не надтосонячні – оскількисередсвоїх – не дуже багато прихильників такого виду мистецтва. Тому такі проекти можуть виживати виключно серед молоді, приближеної до Церкви. А якщо говорити про виживання, то на якість складно розраховувати. З тих простих причин «Kerygma» грає свої концерти, в кращому випадку раз на рік…
Але до якості однозначно необхідно прагнути, чи то такий поп-варіант, як виконує «Kerygma», чи то хор в церкві під час Літургії – ми повинні пам’ятати, про Кого і Кого ми оспівуємо. Наш Творець в цьому випадку халтури не заслуговує аж ніяк».
Чабан Марічка, авторка пісень: «Якісна християнська музика – це продукт, створений людьми з великим досвідом і сформованим музичним смаком. Якщо говорити про пісню, то це суміш мелодії, ритму, гармонії, музичної форми, зробленої «зі смаком», а потім вже тексту. І в більшості випадків ця суміш є унісоном тенденцій сучасності».
Галочка Риба, авторка пісень: «Слово сучасна вже говорить саме за себе: має християнська музика розвиватись в ногу з часом, повинна бути актуальною і цікавою для слухача, не відставати від сучасних хітів тощо. Якщо говорити про українську християнську музику, то в сучасній перспективі вона дуже поступається світській, мало розвивається і переважно зосереджена на сакральних піснях в смиренному аранжуванні».
Марічка Мартюк, авторка пісень: «Якісна християнська музика – може мати дуже багато визначень, як зі сторони якості, так і з перспективи християнськості. Така музика, як і будь яка інша, має право на життя. А її перспектива залежить відбагатьох чинників. Мені здається, перспективу може створити аудиторія людей, які розуміютьцінність того, що вона саме християнська… Християнська музика посягає на справді великі вершини людських сердець…. Ось і ще одна сторона – людське серце. Мусить бути «серце», яке б захотіло почути таку музику. Думаю, з якістю музики в нас усе гаразд! Діємо! Вчимося! Зростаємо!».
Олена Скиба, гітаристка: «Музика може бути нудна, мабуть. Не залежно від того, чи вона з християнськими текстами чи ні.
Якщо вона дійсно нудна, то, можливо, це недолік аранжування пісні. Боротись – це робити цікаву музику. А якщо все ж ні, то одна моя знайома сказала мені: «Класна ваша музика, але я не можу під неї закурити і потанцювати, бо якось не зручно, слова не дають». Тому, можливо, людина не може відпочити, так як вона звикла і їй нудно, не вистачає важливих для неї звичних елементів під час концерту.
Як боротись зі стереотипом, що християнська музика нудна? Просто! Багато грати, мати концертів і показувати, що ні! Через що теж формувати смак слухача, що якщо повільна, чи медитативна, то це не означає, що нудна».
Настя Войтюк, бандуристка, менеджер проекту: «Я думаю, що це має бути музика з однією метою, але у різних формах. Давайте християнський фольк, рок, поп, хіп хоп, реп – не обмежуйтесь форматами! Слухач знайдеться на різні стилі. А основне, що це має бути свідома, думаюча музика, яка буде настільки розумною, що прорветься через брами шоу-бізнесу в Україні. І все це залежить від нас – від слухача і від виконавця. Тому – вперед!».
Віталій Король, гітарист: «Це питання можна розділити на дві частини: Що таке якісна музика? Що таке християнська музика? Щодо першого, то варто розуміти, що це професійний підхід на всіх рівнях створення пісні або альбому, починаючи від якісних інструментів і професійних музикантів і закінчуючи звукорежисером і відповідно студією. Щодо другого, то думаю саме текст робить пісню християнською. Якщо ми хочемо мати добру перспективу в християнській музиці, то варто докладати максимум зусиль по обох напрямках».
- Що, на Вашу думку, викликає стереотип, що християнська музика – це нудно? Як боротись із таким стереотипом? Про це ми запитали особисто музикантів…
Марічка Чабан, авторка пісень: «Стереотип – це досвід. І, можливо, стереотип «нудної християнської музики» виник тоді, коли більшість почули пісню, яка в свою чергу теж зв’язана стереотипами. Маю на увазі певну стриманість і рамки у форматі. Боротись дуже просто. Треба розвиватись, не боятись творити в різних напрямах, сучасних, навіть провокаційних. Бо таким чином можна влучно апелювати до тих, котрі ще не пізнали Бога».
Галочка Риба, авторка пісень: «Власне, слухач звик обмежувати себе християнством лише в храмі, поза тим є звичайне життя. А в храмі музика літургійна, переважно акапельно, без залучення інструментів. Я думаю, що боротьба тут як така не допоможе, просто треба розвивати ту музику на вищому рівні, вкладати в то фінанси на рівні церковної влади, а не просто пожертвами. І найголовніше – нести християнство в буденне життя і відповідно християнську музику і виносити усе поза рамки храму».
Ярослав Геник, автор пісень: «Я думаю, що це брак тeхнічого рівня (якість гри, аранжування, кліпи（якщо вони є), одним словом рівень музичної і мeдійної подачі. Рости в цих питаннях. Алe нe забувати про духовний аспeкт, бо дужe важко співати і грати про Бога бeз Нього».
Наталя Сіфун, віолончелістка: «Проблема в тому, що багато людей не знають Бога і є не віруючими. Не розуміють, як це – радіти в Бозі і прославляти Його. Для людей поняття «християнська музика» є нудним, бо сааме християство вони не розуміють, як щось позитивне і радісне…Треба насамперед показувати своїм прикладом, що бути християнином – це круто… інформувати людей».
Марічка Мартюк, авторка пісень: «Щодо стереотипів… християнськамузика – нудна? Тому що її довгий час не було… оновленої, сучасної…. Хоча, я впевнена, вона була, але не доходила до всіх куточківУ країни. Тому і створюється стереотип, ніби-то християнська музика відставала в розвитку, в сфері сучасних музичних прийомів, «фішок». А й справді, де ми її мали змогу слухати і тим більшепочути? Пригадую, колись був фестиваль такий, де молодь презентувала свої пісні, і часто це було просто під гітару, навіть без записів! Але скільки життя було в тих піснях, деякі пам’ятаю ще й досі…
Боротися з цим легко – потрібно лише бажання і можливості! Більше концертів – щоб, сучасну музику могли почути; виходи на радіо, телебачення… Треба християнську музику добряче «запустити в світ»… А вона своє вже сама зробить».
- Як проект «Керигма» буде реалізовуватись у межах фестивалю «Вітер На–Дії»?
Ми будемо виконувати музику – в прямому сенсі цього слова. Ми вийдемо на сцену о 21.00. Звісно, що раніше вийдемо на неї, щоб перевірити звук і все гарно підключити, але саме о 21.00 ми будемо готові співати, грати і молитись разом зі всіма відвідувачами та організаторами фестивалю «Вітер На-Дії».
Ми будемо мати з собою диски – які можна буде придбати, і разом з тим дарувати можливість нашому проекту розвиватись далі, адже всі кошти, що ми збираємо із продажу дисків ми скеровуємо у випуск нового продукту, нових пісень та записів.
Ми будемо раді бачити всіх радісних, танцюючих, думаючих разом з нами. Ми будемо раді зробити фото після концерту, заселфачитись і підписати диск. Обов`язково приходьте і будьте разом з нами!
Знайомитись, спілкуватись, замовити диск можна на офіційній сторінці проекту: www.facebook.com/KerygmaProjectUkraine/
Підготувала Лідія Батіг
